top of page

Acerca de

СТОРІНКА ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

профорієнтація.jpg
001.png

Професійна  робота у навчальному закладі – це система заходів, спрямованих на забезпечення активного, свідомого професійного самовизначення та  встановлення особистості з урахуванням своїх можливостей та індивідуальних особливостей і кон’юнктури ринку праці для повноцінної самореалізації в професійній діяльності

 

Мета профорієнтаційної роботи

1. Створення умов для формування усвідомленого вибору професії у відповідності зі своїми здібностями, психофізіологічними даними і потребами суспільства.

 

2. Формування в учнів знань про організацію виробництва, сучасне обладнання, про основні професії, про їх вимоги до особистості, про шляхи професійної підготовки.

 

3. Розвиток інтересу до отримуваної професії в МНВК, формування в учнів позитивної мотивації до трудової діяльності.

Складові діяльності із профорієнтації:

розробка класних годин, рольових ігор;

тренінгові заняття з учнями;

елективні курси.

Сім кроків.jpg

Основні форми профорієнтаційної діяльності:

дискусії;

тренінги;

круглі столи;

робота з батьками;

робота з випускниками школи, студентами вищих навчальних закладів;

виставки-перегляди;

екскурсії.

Організація роботи припускає використання групових і індивідуальних форм роботи.

ЧИННИКИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВРАХОВУВАТИ ПІД ЧАС ВИЯВЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ:

по-перше, у юнацькому віці деякі професійно важливі якості перебувають у прихованому стані, тому що немає умов для їх прояву;

другим чинником є недостатній рівень самосвідомості підлітка, нестійкість емоційного стану, неадекватна самооцінка;

третій чинник — недолік життєвого досвіду (недостатні знання про світ професій і ринок праці, правила і можливі помилки під час вибору професії).

Знизити негативний вплив цих чинників можна тільки шляхом цілеспрямованого психолого-педагогічного супроводу професійного самовизначення, яке варто розпочинати ще в початковій школі, як це робиться в багатьох країнах.

 

ЦІЛІ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ:

надання профорієнтаційної підтримки учням у процесі вибору профілю навчання та сфери майбутньої професійної діяльності;

вироблення в школярів свідомого ставлення до праці, професійне самовизначення в умовах свободи вибору сфери діяльності відповідно до своїх можливостей, здібностей і з урахуванням вимог ринку праці.

 

 

ЗАВДАННЯ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ:

одержання несуперечливих відомостей щодо переваг, схильностей і можливостей учнів для розподілу їх за профілями навчання;

забезпечення широкого діапазону варіативності профільного навчання за рахунок комплексних і нетрадиційних форм і методів, що застосовують на уроках та у виховній роботі елективних курсів;

додаткова підтримка деяких груп школярів, щодо яких легко спрогнозувати труднощі у працевлаштуванні;

вироблення гнучкої системи кооперації старшої школи з установами додаткової та професійної освіти, а також з підприємствами міста, регіону.

 

АСПЕКТИ СИСТЕМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЇ:

соціальний;

економічний;

психолого-педагогічний;

медико-фізіологічний.

 

Соціальний аспект полягає у формуванні ціннісних орієнтацій молоді в професійному самовизначенні, де робиться акцент на вивченні вимог до кваліфікації працівника тієї або іншої сфери.

 

Економічний аспект це процес керування вибором професії молоді відповідно до потреб суспільства та можливостей особистості (вивчення ринку праці).

 

Психологічний аспект полягає у вивченні структури особистості, формуванні професійної спрямованості (здатності до усвідомленого вибору); педагогічний - пов’язаний із формуванням суспільно значущих мотивів вибору професії та професійних інтересів.

 

Медико-фізіологічний аспект передбачає такі основні завдання, як розробка критеріїв професійного відбору відповідно до стану здоров’я, а також вимог, які висуває професія до особистості кандидата.

Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди:.

 

Враховуючи психологічні та вікові особливості школярів, можна умовно виділити допрофесійний і професійний періоди профорієнтаційної роботи та певні етапи такої роботи в школі:

 

Допрофесійний період:

Початковий етап: дошкільний вік, 1-4 класи. Передбачає ознайомлення дітей з деякими професіями; формування поваги до працівників, емоційно-забарвленого позитивного відношення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості; діагностику задатків, створення умов для реалізації здібностей дітей, проведення консультацій з батьками відносно їх розвитку; формування початкових загально-трудових умінь та навичок, здатності до взаємодії з іншими в процесі діяльності, виховання загальної культури праці шляхом залучення до посильних видів трудової діяльності посильних видів трудової діяльності. Результат - сформоване відношення до себе, суспільства і професійної діяльності

Розвідувально-пошуковий етап: 5-7 класи. Передбачає: формування ціннісних орієнтацій, мотивації самопізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; систематичне ознайомлення з поширеними професіями; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудової діяльності (навчальних закладів, факультативів, спецпредметів, гуртків, секцій); створення умов для розвитку здібностей в різних видах трудової (та наближеної до професійної) діяльності; формування загальнотрудових умінь. Результат - вибір напрямку (профілю) продовження освіти в старших класах та сфери самореалізації.

 

Базовий (визначальний) етап: 8-9 (8-11) класи. Передбачає: вивчення наукових основ вибору професії (класифікаційних ознак професій, їх вимог до людини, основних професійно-важливих якостей, правил вибору професії); оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно-важливих якостей; формування уміння співставляти вимоги професій з власними можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до професійної) діяльності; консультування відносно вибору професії та навчального закладу. Результат - сформованість особистісно-значимого змісту вибору професії, стійкої професійної спрямованості (професійних намірів, планів оволодіння професією, професійної перспективи).

 

Професійний період

включає етапи професійного навчання та професійна діяльність.   

Профорієнтація учнів у школі здійснюється як у процесі їхнього навчання, так і в позакласній і позашкільній роботі. У цій роботі беруть участь весь педагогічний колектив, шкільний лікар, бібліотекар, батьківський комітет, тому об'єктом планування стає діяльність (профорієнтаційного характеру) усіх названих ланок. План повинен розкривати зміст діяльності кожної ланки шкільного колективу, включеного в профорієнтаційну роботу.

Планування профорієнтаційної роботи класними керівниками

1. Проводити цикл бесід з учнями про вибір професії.

2. Знайомити учнів з різними галузями господарства й окремих професій, у тому числі з професіями району. (У планах класного керівника повинні бути визначені форми ознайомлення учнів із професіями, найбільш доцільними в кожному конкретному випадку).

3. Організувати  зустрічі профорієнтаційного характеру з працівниками різних підприємств.

4. Вивчати і систематично фіксувати результати вивчення інтересів, нахилів і здібностей учнів  класу.  Отримані дані відбити в характеристиках учнів з рекомендацією вибору сфери діяльності чи професії.

5. Залучати учнів до участі в роботі гуртків і факультативів, в  олімпіадах і конкурсах відповідно до їхніх інтересів і нахилів.

6. З  учителями-предметниками,  бібліотекарем, психологом, соціальним педагогом та медсестрою школи обговорити спрямованість інтересів, нахилів, стан  здоров'я  кожного учня у світлі майбутнього вибору професії. Забезпечити учням (у  разі потреби) лікарську  консультацію в зв'язку з вибором професії.

7. В індивідуальних бесідах з батьками й учнями обговорити можливу сферу майбутньої діяльності учня, визначити коло формування необхідних властивостей особистості, психологічних якостей.

8. Організувати участь учнів класу в загальношкільних заходах профорієнтаційного характеру – читацьких конференціях, диспутах, вечорах, переглядах кінофільмів про професії, випусках стінних газет тощо.

 

Планування профорієнтаційної роботи учителями-предметниками

1. Виділити в програмному матеріалі теми, у зміст яких доцільно включити профінформаційний  матеріал.

2. Визначити форми подачі профінформаційного матеріалу, найбільш відповідному змісту тієї чи іншої  теми.  Продумати підбор  відповідного наочного приладдя, кіно-, відеоматеріалів.

3. Вивчити літературу про області господарства й основних професій, зв'язаних із програмним матеріалом предмету.

4. У процесі проведення уроків вивчати інтереси і схильності учнів, фіксувати результати, обговорювати їх із учнями і класними керівниками.

5. Систематично проводити індивідуальну  роботу з учнями з метою  формування  у них інтересів і нахилів до досліджуваного предмета і пов'язаними з ним професіями.

6. Поглиблювати свої знання в області психології особистості школяра і методів її вивчення.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА:

 

  • проводить діагностику професійних інтересів та схильностей учнів;

  • здійснює моніторинг готовності школярів до профільного й професійного самовизначення шляхом анкетування учнів та їхніх батьків;

  • проводить тренінгові заняття із профорієнтації учнів;

  • здійснює консультації учнів із соціальних питань;

  • надає педагогічну підтримку дітям групи ризику під час їхнього професійного й життєвого самовизначення;

  • надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці соціальних факторів, що ускладнюють процес самовизначення школяра.

  • створює базу даних із профдіагностики.

  • проводить бесіди, здійснює психологічну освіту батьків і педагогів;

  • здійснює психологічні консультації з урахуванням вікових особливостей учнів;

  • сприяє формуванню в школярів адекватної самооцінки;

  • залучає батьків учнів до виступів перед учнями про професію, до роботи з керівництва гуртками;

  • надає допомогу класному керівнику в аналізі й оцінці інтересів і схильностей учнів;

  • сприяє формуванню в школярів «групи ризику» адекватної самооцінки, оскільки, як правило, у таких дітей вона є заниженою;

Вибір профільного навчання

bottom of page